Рік у макеті марсіанського житла

Четверо добровольців завершили 378-денну симуляцію місії на Марс 31 жовтня 2026 року в Космічному центрі імені Джонсона NASA в Г’юстоні. Росс Елдер, Еллен Елліс, Джеймс Спайсер і Метью Монтгомері вийшли з Mars Dune Alpha — спеціально створеного житлового середовища, де команда перебувала від 19 жовтня 2025 року. NASA називає цей проєкт другою річною місією програми CHAPEA — аналога для дослідження здоров’я та працездатності екіпажу.

Це була симуляція на Землі, а не політ до Марса. Її завданням було відтворити деякі труднощі, з якими можуть зіткнутися майбутні дослідники: тривале перебування в замкненому просторі, обмеження ресурсів і затримки у спілкуванні. За повідомленням NASA, учасники збирали дані про здоров’я та роботу команди в таких умовах. Агентство не оприлюднило в цьому повідомленні результатів дослідження чи висновків щодо впливу ізоляції.

Робота й побут усередині місії

Mars Dune Alpha займає приблизно 1 700 квадратних футів. Учасники жили без вікон, не чули звуків зовнішнього світу й не могли телефонувати рідним та друзям у реальному часі. Окрім дослідницьких завдань, команда підтримувала роботу житла, тренувалася та вирощувала рослини. Такий розпорядок поєднував повсякденні потреби з діяльністю, що мала відтворити частину роботи на поверхні іншої планети.

Екіпаж проводив імітації виходів на поверхню, або «марсіанських прогулянок», і виконував роботизовані операції. Зсередини житла учасники дистанційно керували дроном і ровером, щоб оглядати місцевість та виявляти або збирати зразки гірських порід. Окремою частиною роботи було технічне обслуговування середовища проживання. NASA зазначає, що зв’язок із затримкою міг надходити із запізненням до 22 хвилин в один бік — це впливало на те, як команда взаємодіяла з наземними фахівцями.

Обов’язки членів екіпажу

Командир Росс Елдер, за фахом льотчик-випробувач Військово-повітряних сил США, керував командою та брав участь у симульованих виходах. Він звернув увагу на те, скільки часу й фізичних зусиль потребують підготовка костюмів, проходження шлюзу та тривалі переходи. Серед важливих умов для витривалості екіпажу Елдер назвав харчування, тренування й відпочинок. За його словами, особливо цінним для нього було те, як учасники об’єднали свої сильні сторони.

Медична офіцерка Еллен Елліс допомагала організовувати збір біологічних зразків і підготовку матеріалів для досліджень здоров’я. Вона наголосила на необхідності ретельно дотримуватися процедур навіть тоді, коли вони стають звичними. Елліс також відзначила важливість скоординованої підтримки фахівців із фізичних вправ, поведінкового здоров’я, харчування та медицини. На її думку, досвід місії показав, наскільки потрібна майбутньому екіпажу Марса інтегрована наземна команда.

Бортінженер Джеймс Спайсер мав досвід у супутниковому зв’язку та розробленні космічних апаратів. Під час експерименту він відповідав за технічні роботи, пов’язані з житлом; NASA відзначило його внесок у підтримання систем у робочому стані. Опублікований матеріал агентства докладно описує ролі Елдера, Елліс і Спайсера, але не наводить окремих подробиць про обов’язки Метью Монтгомері.

Що відомо про значення експерименту

NASA пояснює, що дані CHAPEA потрібні для підготовки до майбутніх місій і вивчення того, як підтримувати здоров’я та працездатність людей за умов тривалого дослідження космосу. Однак завершення симуляції саме по собі не означає, що агентство вже отримало відповіді на всі ці питання: у повідомленні про вихід екіпажу конкретні результати аналізу не наведені. Не оприлюднено й оцінки того, які саме спостереження цієї команди можуть бути застосовані в майбутніх польотах.

Отже, наразі підтверджено передусім сам перебіг експерименту: команда завершила понад рік ізоляції, виконувала побутові й дослідницькі завдання та збирала дані в умовах змодельованих обмежень. Наступний важливий етап — аналіз цих даних NASA та науковими командами. Коли агентство оприлюднить результати й чи вплинуть вони на проєктування майбутніх місій, у повідомленні не уточнюється.