Гравітація працює як космічне збільшувальне скло
NASA 12 листопада опублікувало галерею гравітаційних лінз, зображених космічним телескопом Hubble. Добірка має стати підготовчим матеріалом для подальших спостережень телескопа Nancy Grace Roman, який, за повідомленням NASA, запустили в серпні 2026 року.
Гравітаційна лінза виникає, коли масивна галактика або скупчення галактик опиняється між спостерігачем і значно віддаленішим об’єктом. Гравітація переднього об’єкта змінює напрямок світла, що проходить повз нього. Через це далека галактика може здаватися яскравішою, розтягнутою або розділеною на кілька зображень.
У галереї NASA такі об’єкти показані як дуги навколо ближчих галактик. Вони виникають через особливе взаємне розташування джерела світла і маси, що його лінзує. Форма та сила викривлення залежать від того, як маса розподілена в системі.
Що можуть показати лінзи
Астрономи використовують спотворене зображення далекої галактики, щоб оцінити масу об’єкта на передньому плані. До цієї маси належить і темна матерія — її не видно безпосередньо, однак її гравітаційний вплив може змінювати світлові дуги.
NASA зазначає, що точні знімки Hubble можуть допомогти помітити дрібні нерівності в таких дугах. Якщо їх вдасться надійно виміряти й пояснити, вони можуть свідчити про невеликі скупчення темної матерії. Це один зі способів перевірити передбачення моделі холодної темної матерії, яка допускає існування численних малих скупчень.
Такий висновок не є автоматичним: спершу дослідникам потрібно побудувати моделі лінз і визначити, чи пояснюються відхилення саме темною матерією. NASA описує цей напрям як можливість для майбутніх досліджень, а не як уже отримане підтвердження теорії.
Ролі Hubble і Roman відрізнятимуться
Hubble спостерігає переважно у видимому й ультрафіолетовому діапазонах, а також частково в інфрачервоному. Це дає змогу отримувати детальні зображення окремих об’єктів. Roman працюватиме здебільшого в інфрачервоному світлі та матиме значно ширше поле зору, тож зможе знаходити більше лінз на великих ділянках неба.
За задумом NASA, Roman допоможе сформувати більшу вибірку, а Hubble зможе докладніше дослідити окремі особливо цікаві випадки. Така взаємодія важлива, бо різноманітні приклади дають змогу перевіряти, чи працюють методи аналізу для різних форм і конфігурацій лінз.
На одному з прикладів у добірці показано пару дуг, сформованих під впливом двох галактик на передньому плані. Інший об’єкт NASA називає кільцем Ейнштейна. Ці форми ілюструють, наскільки по-різному може виглядати лінзування.
Знімки мають допомогти автоматизувати пошук
Дослідники планують детально вивчити зображення Hubble і створити інструмент, який ефективніше шукатиме подібні дуги на майбутніх знімках Roman. NASA очікує, що робота з галереєю матиме наукову цінність сама по собі й водночас підготує аналіз ширшої вибірки.
Поки що повідомлення NASA описує запланований підхід, а не результати майбутніх спостережень Roman. Наскільки добре вдасться знаходити слабкі лінзи та розрізняти вплив темної матерії, стане зрозуміло після отримання й аналізу нових даних.



