Як обрали місце для буріння
Марсохід NASA Curiosity пробурив породу на ділянці Nazca на Марсі. Про це NASA повідомила у звіті про роботу апарата за сол 5050–5055; планування операцій відбулося 23 жовтня 2026 року. Назву Nazca команда дала 49-й свердловині Curiosity.
Ровер повернувся до місцевості, де раніше помітив у породах дископодібні включення. Науковці розглядають їх як можливі кристали, але це поки що попереднє тлумачення. Якщо вони справді є кристалами, їхнє порівняння з земними аналогами може допомогти оцінити умови, за яких сформувалися породи. Саме наявність багатьох таких форм зробила блок придатним для буріння.
До початку роботи команда перевірила, чи може апарат безпечно розгорнути роботизовану руку. У тесті стійкості всі колеса мали стояти на твердому ґрунті. Інша перевірка стосувалася породи: фахівці оцінювали її стійкість і навантаження на руку, коли свердло притискається до поверхні. Обидва випробування пройшли успішно, після чого Curiosity пробурив отвір.
Що відбувається зі зразком
Дослідження охоплювало не лише саме буріння. До нього блок Nazca вивчали приладами APXS, MAHLI та ChemCam. Після буріння зразок передали до CheMin — приладу для аналізу мінерального складу. У звіті NASA зазначено, що результати ще мали надійти з Марса на Землю; команда очікувала отримати їх найближчими днями після планування робіт.
ChemCam також проаналізував матеріал, який утворився під час буріння: прилад зробив спектральні спостереження та лазерні вимірювання, зокрема на стінці свердловини. Ці операції доповнюють аналіз зразка і дають команді кілька типів даних про досліджувану породу. Однак у повідомленні NASA результатів цих вимірювань ще не наведено.
Інші цілі Curiosity
Під час тієї ж серії робіт марсохід вивчав темний камінець Palpala. Команда вже певний час стежить за такими камінцями й зазначає, що їхній склад неоднаковий. Щоб з’ясувати їхнє походження, науковці вимірюють достатньо великі зразки: дрібні можуть зміститися під дією лазера. Ще один камінець, Puna, обрали для вимірювання під час наступного планування.
Мішень Llama досліджували, щоб повторно перевірити, чи відтворюється результат попереднього вимірювання на різних ділянках. На об’єкті Pacaya зробили вимірювання дископодібних форм — тих самих, через які команда повернулася в цей район.
Окремі знімки далекої відстані спрямували на пагорби Mishe Mokwa і Cordillera. За даними NASA, вони давно цікавлять науковців через видимі осадові структури й текстури. Звіт описує заплановані спостереження, але не повідомляє про нові висновки щодо їхнього походження.
