Що з’ясували дослідники
NASA повідомило про дослідження метеорита Teghaza 001, знайденого у 2022 році на солончаку в Малі. У статті, опублікованій у журналі Science 29 жовтня, науковці представили первинний опис його складу та історії. Аналіз показав, що камінь сформувався на Марсі понад 4,1 мільярда років тому. Його маса становить приблизно 800 грамів.
Зразок належить до найдавніших марсіанських метеоритів, які знаходили на Землі: за віком він входить до трійки найстаріших. За даними NASA, відомо близько 435 метеоритів із Марса. Teghaza 001 вирізняється не лише давністю, а й поєднанням магматичних мінералів. Вони можуть зберігати свідчення про те, як рання кора планети утворювалася з магми, що охолоджувалася, а згодом змінювалася під дією води.
Провідна авторка дослідження Ян Лю працює в Лабораторії реактивного руху NASA. Спочатку зразок уже визначили як марсіанський за ізотопами кисню — своєрідними геохімічними ознаками, які дослідники зіставили з даними інших метеоритів із Марса. Лю звернула увагу на незвичну текстуру каменю та мінерали, яких раніше не бачила в подібних зразках.
Як визначили вік і можливе походження
Важливу роль у датуванні відіграли кристали циркону, виявлені в метеориті. Такі кристали зберігають інформацію про формування породи й дають змогу оцінити її вік. Додатковий аналіз допоміг дослідникам визначити не лише час утворення каменю, а й період, коли в ньому відбулися окремі зміни, зокрема пов’язані з водою. У роботі застосували новий метод датування, розроблений командою співавтора Франсуа Тіссо з Каліфорнійського технологічного інституту.
Мінеральний склад Teghaza 001 узгоджується з даними орбітального апарата Mars Reconnaissance Orbiter про південні високогір’я Марса. На цій основі автори визначили 13 можливих місць, які відповідають складу зразка. Однак це не означає, що конкретний кратер чи ділянку вже знайдено: дослідники зазначають, що точне місце викиду каменю з поверхні Марса встановити не вдасться.
Чому метеорит цікавий для науки
На Землю марсіанські метеорити потрапляють після того, як удар на Марсі викидає уламки в космос, а ті згодом досягають нашої планети. Їхній склад допомагає перевіряти й доповнювати дані місій на Марс. На відміну від деяких давніх зразків, Teghaza 001 містить різноманітні магматичні мінерали. Для порівняння, ALH84001, близький до нього за віком, майже повністю складається з одного мінералу. Інший відомий зразок, прозваний «Чорною красунею», утворився приблизно 2,1 мільярда років тому й містить дрібні фрагменти вулканічної породи.
Співавтор дослідження Лі Сапер, який проводив роботу в Лабораторії реактивного руху, вважає, що метеорит може відкрити доступ до ділянки марсіанської кори, зразків якої раніше не було. Він також може містити сліди взаємодії води й породи та, можливо, відбиток змін в атмосфері Марса під час втрати води. Це можливі напрями інтерпретації, а не остаточно встановлена історія планети.
Окрема стаття в журналі Science Advances, опублікована в червні, розглядала вміст води в Teghaza 001. Подальше вивчення зразка має допомогти уточнити, як вода впливала на поверхню раннього Марса. Водночас доступні дані поки не дають змоги назвати точне місце походження метеорита чи повністю відтворити умови, за яких сформувалася давня кора.
