Кадр із півдня Швеції
NASA представило фотографію сріблястих хмар над шведським ландшафтом у випуску APOD за 27 жовтня 2026 року. На знімку блакитні хвилясті структури простягаються небом над полем поблизу Лінчепінга; дерева на горизонті видно силуетами.
За описом NASA, фотографію зробили на початку серпня. На сторінці проєкту авторство зазначене за В. Гьофером, Д. Вечерніком і Б. Вечерніковою. Публікація не уточнює точну дату зйомки.
Чому хмари видно в темряві
На землі вже може бути ніч, тоді як у високих шарах атмосфери ще триває освітлення сонцем. Коли через обертання Землі сонце опускається за горизонт для спостерігача на поверхні, його промені все ще можуть досягати хмар, розташованих значно вище. Саме тому сріблясті хмари іноді помітні після заходу сонця, особливо влітку.
За поясненням NASA, за звичайних умов ці хмари надто тьмяні, щоб їх побачити. Вони стають помітними невдовзі після заходу, коли залишаються освітленими сонячним світлом, хоча на землі вже темно. Їхнє блакитне мерехтіння на фотографії контрастує із силуетами дерев і темнішим краєвидом.
Що відомо про ці хмари
Сріблясті хмари — найвищі хмари в атмосфері; наукова назва, наведена NASA, — полярні мезосферні хмари. Вони вирізняються тим, що за відповідних умов залишаються освітленими після того, як сонце зникає за горизонтом для людей на поверхні.
NASA зауважує, що багато нового про ці хмари стало відомо лише протягом останніх двох десятиліть. Водночас механізми їхнього утворення та подальшої еволюції досі активно досліджують. У матеріалі не наведено вимірювань для хмар на конкретному знімку, тож він не дає змоги робити висновки про їхні властивості поза загальним описом явища.
