Що показав аналіз супутникових знімків

Дослідники простежили зміни площі та густоти мангрових лісів за знімками Landsat, зібраними між 1984 і 2023 роками. Як повідомляє NASA Earth Observatory, розрахунки виявили зміну глобальної тенденції приблизно у 2010 році: до того мангрові ліси скорочувалися, а згодом їхня площа почала відновлюватися.

У першій частині дослідженого періоду втрати становили майже 3 000 квадратних кілометрів. Після 2010 року площа мангрових заростей, навпаки, зросла майже на 2 000 квадратних кілометрів. Це не означає, що втрати повністю компенсовано: наведені цифри описують різні відрізки часу, а ситуація помітно відрізняється залежно від регіону.

Команда також зафіксувала, що в багатьох сучасних мангрових лісах крони густіші й зімкнутіші, ніж у 2010 році. Така зміна може свідчити про здоровіші ліси та менший рівень деградації; особливо виразною вона була в Південній Америці. Водночас сам супутниковий показник густоти не скасовує регіональних втрат.

Звідки взялося зростання

За словами Зhen Zhang, еколога з Університету Тулейна, приблизно дві третини розширення пов’язані з тим, що мангрові дерева заселяли нові ділянки. Ще близько третини приросту забезпечили відновлення та повторний ріст у місцях, де ліси були пошкоджені. Дослідник зазначив, що це перші глобальні карти мангрових лісів, які охоплюють такий тривалий період.

Нові території для мангрових дерев з’являлися, зокрема, там, де наносилися осади й утворювалися мулисті мілини. Такий процес допоміг лісам поширитися біля гирла Амазонки та на півночі Австралії. На північних і південних межах ареалу, зокрема на південному сході США, тепліші умови й рідші заморозки також дали мангровим деревам змогу просуватися в місцевості, де раніше було надто холодно.

Мангрові дерева в середньому мають близько 13 метрів заввишки, але їхні екосистеми можуть зберігати до чотирьох разів більше вуглецю, ніж вищі тропічні ліси на суходолі. Кореневі системи допомагають захищати узбережжя від ерозії та штормових нагонів води. У заростях також знаходять оселище й місця для розвитку риби, креветки, краби та інші морські організми.

Приклад М’янми та межі відновлення

Однією з помітних змін стало відновлення мангрових лісів у Південно-Східній Азії, зокрема в М’янмі. У 1980-х і 1990-х роках там швидко зникали зарості через розширення сільського господарства й аквакультури, а також заготівлю дров у прибережних районах. Після 2010 року тенденція змінилася: за даними NASA, площа мангрових лісів країни відтоді збільшилася приблизно на 10%. Водночас у період до 2010-го М’янма втратила 28,6% своїх мангрових площ.

Автори дослідження пов’язують зміну з посиленням уваги до збереження лісів і відновлювальними роботами після руйнівного цунамі в Індійському океані 2004 року, кращим правовим захистом лісів і накопиченням осадів, що створювали нові мілини. На супутникових знімках району Палон у регіоні М’єйк видно, як мангрові дерева поширилися на колишні рисові поля та інші ділянки. На острові П’їн-Бук’ї місцеві жителі випробовували природоохоронні проєкти й висаджували дерева.

Однак загальне зростання не свідчить про припинення вирубування чи пошкоджень. У Західній і Центральній Африці втрати в дельті Нігеру призвели до скорочення загальної площі мангрових лісів після 2010 року. У частинах Північної Америки та південної Африки значні площі постраждали від тропічних циклонів. Отже, глобальна тенденція приховує різні місцеві процеси: відновлення одних лісів відбувається поруч із деградацією інших.